Я намагався обійняти весь світ
Але замість цього в моїх долонях з’явилися краплі брудної води,
Нажаль то не сльози-то все,що я нажив-то моєї свідомості кров та гріхи
Своєчасно введенi,сироватка правди й iнъекция погляду в зовнішній світ
Отруєний подих,роздроблена сила і те,що я за весь час зрозумiти встиг.
Дійсність моєї сутності зачинена-я маю купу золотих ключів,
Та все це непотріб! це все ілюзія!це вузли, які я сам собі накрутив!
Наді мною в петлi задихаються хмари думок і розчарування.
Це моя довічна нагорода,я від неї ніколи не позбавлюсь,принаймні у цьому житті.
Помираючи, вони тягнуть мене за саме цінне й живе-те,що ще дихає.
Я віддаю їм все,я віддаю їм всього себе,але вони все одно залишаються в мені.
Я міг би бути небом,але я більше схожий на цвинтар без могил.
Iх вымило брудною водою з моiх долоней, тепер в них лишився з моiх очей пил.